Під час шторму в Керченській протоці зазнали аварії два танкери під російським прапором, які перевозили мазут у порт «Кавказ». Як сталося, що для перевезень використовувалися непристосовані для плавання в морі річкові судна, для кого призначався вантаж і чому танкери приховували своє місцеперебування, розбиралися Крим.Реалії.
15 грудня близько полудня стало відомо, що в Керченській протоці зазнають лиха два російські танкери. За даними Telegram-каналів, йшлося про судна «Волгонефть-212» і «Волгонефть-239» – вони перебували за кілька кілометрів від берега. Люди, як стверджувалося, були на палубах близько чотирьох годин і чекали на допомогу.
Як розповіли очевидці, сильні хвилі пробили танкери. Спершу постраждало судно «Волгонефть-212», яке перевозило понад чотири тисячі тонн мазуту, за годину – «Волгонефть-239» з таким же вантажем.
МНС РФ незабаром підтвердило, що в Керченській протоці тонуть два російські танкери «Волгонефть» із нафтопродуктами. За інформацією відомства, на борту «Волгонефть-212» було 13 осіб, а на «Волгонефть-239» – 14 осіб. Обидва танкери – нафтоналивні, призначені для перевезення сирої нафти та нафтопродуктів.
Внаслідок аварії російського танкера «Волгонефть-212» загинув один моряк, повідомило МНС РФ. Відомство також поінформувало про порятунок 12 людей і що «Волгонефть-212» отримав пошкодження і сів на мілину.
До міської лікарні Анапи госпіталізували 11 постраждалих під час катастрофи танкера в Чорному морі, двоє з них перебувають у важкому стані, повідомив помічник міністра охорони здоров'я Росії Олексій Кузнецов.
«Одинадцятьох постраждалих під час катастрофи танкера в Чорному морі госпіталізовано до міської лікарні міста Анапи. Двоє з них – у тяжкому стані, дев'ять – у стані середньої тяжкості», – сказав Кузнецов.
У Слідчому комітеті РФ повідомили, що порушили дві кримінальні справи за фактом нехтування правилами безпеки руху та експлуатації морського транспортного засобу. Після загибелі одного члена екіпажу одну зі справ перекваліфікували на більш тяжку.
Президент РФ Володимир Путін дав доручення щодо організації рятувальних робіт у Керченській протоці та створення робочої групи на чолі з віцепрем'єром Геннадієм Савельєвим, яка займатиметься ліквідацією наслідків аварії, повідомив прессекретар глави Кремля Дмитро Пєсков.
На фотографії, взятій з відео, опублікованого Південною транспортною прокуратурою Росії, знято танкер «Волгонефть-212», який зазнав катастрофи в результаті шторму в Керченській протоці, 15 грудня 2024 року
Внаслідок аварії двох танкерів у Керченській протоці стався розлив нафтопродуктів, повідомив «Росморрічфлот».
«Внаслідок аварії стався розлив нафтопродуктів. Організовано рятувальну операцію, до танкерів відправлено два буксири, два вертольоти. Іде евакуація. Вживаються заходи щодо ліквідації розливу нафтопродуктів силами Морспасслужби та МНС Росії, керівництво здійснює оперативний штаб, створений у місті Ростов-на-Дону на базі АМП Азовського моря», – йдеться у повідомленні.
Розлив нафтопродуктів через аварію може стати однією з найбільших техногенних катастроф в акваторії Чорного моря. Про це заявив керівник дослідних лабораторій Greenpeace Пол Джонсон.
За його словами, за нинішніх умов розлив буде дуже важко локалізувати.
«Будь-який розлив нафти чи нафтопродуктів у цих водах може мати серйозні наслідки. Вони залежать від того, які вітри і течії переважають (які зараз рухаються на північний схід), і в нинішніх погодних умовах розлив буде дуже складно локалізувати. Якщо сировину винесе на берег, це призведе до забруднення берегової лінії, яку буде дуже важко очистити... Якщо кораблі затонуть, існує ризик довгострокового потрапляння нафти і нафтопродуктів у воду», – зазначив Пол Джонсон.
Офіційних коментарів Greenpeace не давала.
Мертвий птах, покритий нафтою, викинутий на берег Тузли біля Керчі через аварію російського танкера. Крим, 2007 рік
Надвечір у неділю МНС РФ повідомило, що евакуацію екіпажу танкера «Волгонефть-239» призупинено через негоду, проте на судні є все необхідне для першочергового життєзабезпечення. На ранок 16 грудня російська влада заявила про «успішну евакуацію» всіх 14 осіб екіпажу.
«Заплановані» катастрофи
Обидва танкери, що зазнали аварії, ходили під російським прапором. «Волгонефть-212» належить компанії «Кама Шиппинг» із російського міста Перм і приписаний до порту в Санкт-Петербурзі. Співзасновник і гендиректор фірми Костянтин Сільков підтвердив цю інформацію. За публікаціями у відкритих джерелах, власником «Волгонефть-239» є ЗАТ «Волгатранснафта».
«Волгонефть» – це нафтоналивні танкери класу «река – море». Це наймасовіша серія танкерів такого класу в СРСР і сучасній Росії. Судна призначені для перевезення сирої нафти та нафтопродуктів. З відкритих джерел відомо, що танкери типу «Волгонефть» – це великі однопалубні двогвинтові наливні судна. Вони мають подвійні борт і дно, машинне відділення та надбудову в кормовій частині.
Судячи з відкритих джерел, довжина «Волгонефти 212» становить 136 м, ширина – 16 м. Довжина «Волгонефти 239» – 132 м, ширина – 17 м.
Судна були побудовані у 1969 та 1973 році відповідно. Видання «Подъем» пише, що під час перепроєктування під сучасні потреби в обох танкерів вирізали середню частину.
«Саме по цьому зварному шву, за наявною інформацією, і вдарила буря, танкери буквально розвалилися навпіл», – стверджується в публікації.
З 1990-х років танкери типу «Волгонефть» практично не обслуговували, вони часто потрапляли в кораблетрощі. Згідно зі статистикою з відкритих джерел, за 30 років курсування суден загинуло 1097 членів екіпажів.
Зокрема, 11 листопада 2007 року в Керченській протоці російський танкер «Волгонефть-139» розламався на дві частини і в море вилилося понад тисячу тонн мазуту.
Судна в Керченській протоці, 2018 рік
За даними керівника Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрія Клименка, обидва судна – дуже старі та мають «річковий» клас, що передбачає певні обмеження. Він звертає увагу, що під час катастрофи висота хвиль у морі сягала 3,5 м, швидкість рвучкого вітру – 24 м/с, а судна – річкові.
Як зазначив Клименко, про них є запис у річковому регістрі, згідно з яким вони мають клас М-ПР2,5 та О-ПР2,0. Виходячи з цієї інформації, обидва судна взагалі в таку погоду не мали виходити в море.
Зокрема, судна класу «М» мають витримувати хвилі заввишки 3 м та завдовжки до 40 м за швидкості вітру до 24 м/с. Суднам класу «О» дозволяється переміщатися, коли висота хвиль становить трохи більше 2 м за довжини до 20 м і швидкості вітру до 21 м/с.
Як пояснює Клименко, додаткова абревіатура «ПР» означає, що судно пристосоване для плавання у прибережних морських водах. До суден такого класу висуваються підвищені вимоги щодо допустимої висоти хвиль: для «ПРО-ПР» – 2 м, для «М-ПР» – 2,5 м.
Військові поставки
«Волгонефть-212» і «Волгонефть-239», що зазнали аварії в Керченській протоці, перевозили продукцію для «Роснафти», пише видання «Важные истори». Останні пів року судна курсували між портом «Кавказ» і нафтопереробними заводами на Волзі, доставляючи мазут та важке нафтове паливо.
Поромна переправа на російській стороні Керченської протоки в порту «Кавказ». РФ, 2015 рік
Танкер «Волгонефть-212» двічі завантажувався мазутом на Саратовському НПЗ та одного разу перевозив нафтопродукти із Сизранського НПЗ.
«Волгонефть-239» також виконував транспортування продукції «Роснефти» в межах п'ятирічного контракту на суму близько 3 млрд рублів, укладеного ЗАТ «Волгатранснафта».
Як повідомляє російська влада, танкери, що зазнали катастрофи, везли вантаж мазуту. Більшість кораблів, як військових, так і цивільних, використовують його як паливо. Крім того, мазут використовується для виробництва електроенергії та тепла на електро-, теплових станціях, а також у котельнях. Але в Криму таких електростанцій немає, та й котелень майже не залишилося через їх неекономічність.
Залишки нафти після аварії корабля біля берегів Криму, 2007 рік
Російські пабліки пишуть, що танкер «Волгонефть-212» мав піти з Керченської протоки ще 30 листопада, але весь цей час чекав на розвантаження. Коли нарешті підійшла черга, судно зняли з якоря – це сталося безпосередньо перед штормом.
Черга на вивантаження в порту «Кавказ» – тепер явище звичайне, після того, як Збройні сили України кілька разів завдавали ударів по його портовій інфраструктурі і, зокрема, потопили залізничний пором.
Один із ударів по нафтобазі в порту «Кавказ» був 31 травня, інший – 22 серпня, коли був уражений завантажений цистернами з паливом пором Conro Trader.
Пожежа на поромі Conro Trader («Конро Трейдер») із залізничними цистернами на борту. Росія, 22 серпня 2024 року
Логістичний ланцюжок постачання палива російській армії в Криму та через Крим на окуповані території Херсонської і Запорізької областей було порушено.
Використання непристосованих для плавання в морі річкових танкерів для постачання ПММ – це відчайдушний крок російського командування, буквально загнаного в кут.
Російські судна намагаються всіляко приховувати свої «подорожі». Так, за даними моніторингової групи Telegram-каналу «Крымский ветер», танкер «Волгонефть-212» востаннє вмикав систему AIS 3 грудня в Азовському морі біля берега Таманського півострова.
Система AIS танкера «Волгонефть-239» востаннє вмикалася 11 грудня.
Після цієї дати автоматичну ідентифікаційну систему судна було вимкнено, що є грубим порушенням правил мореплавання. Відповідно до Конвенції SOLAS 74/88 включена AIS є обов'язковою для суден валовою місткістю понад 300 кубометрів, що здійснюють міжнародні рейси, суден валовою місткістю 500 кубометрів і більше, що не здійснюють міжнародні рейси, та всіх пасажирських суден.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.